право

0 6
  • : прецедентне право; встановлене прецедентне право
  • : noun

0 31
  • : приведення у виконання
  • : Дія, спрямована на набрання чинності чогось, наприклад, закону; реалізація права або наказу.
  • : noun

0 30
  • : кримінальне право
  • : Галузь права, до якої віднесені вчинки, які вважають настільки шкідливими для суспільства, що заборонені за визначенням, а людей, котрі їх здійснили, держава переслідує і карає.
  • : -

0 59
  • : attest; authenticate; certify; legalize; witness; (нотаріально) notarize
  • : дієслово

0 60
  • : delict; tort
  • : іменник, чоловічий рід

КОРИСНІ СТАТТІ